Митинг-реквием до 75 річниці Івотської трагедії
Мітинг-реквієм до 75-річчя Івотської трагедії
25 серпня 1941 р. німецько – фашистські війська ввійшли в село Івот. Вони робили все, щоб перетворити місцевих жителів на рабів, на робочих тварин. Гітлерівці нишпорили по селу, відшукували і розстрілювали комуністів і комсомольців. Пограбував колгоспне добро, передові частини гітлерівців пішли далі. В селі залишилися представники окупаційної адміністрації, а також обраний на сходці староста і завербовані фашистами поліцаї із місцевого населення.
Настали страшні дні окупації. Гітлерівці вимагали від населення повної покори новому порядку, встановили жорстокий терор. За одну підозру людей розстрілювали без суда і слідства. Людям заборонялось виходити увечері на вулицю, збиратися разом.
У Шостці, в застінах гестапо, тільки в липні 1942 року загинуло 27 івотчан. Фашисти катували і розстрілювали школярів. У гестапо загинули учні 5-9 класів.В 1942 році гітлерівці почали масовий угон молоді в Німеччину. Із Івота на німецьку каторгу окупанти відправили 167 юнаків і дівчат.
13 січня 1943 року івотчани стали свідками жахливої розправи гітлерівців над мирним населенням. У рову біля Івотського кладовища були розстріляні сім’ї партизанів. В цей день було розстріляно і заживо закопано 92 чоловіки. Ще декілька діб було чутно стогін з – під землі.
На світанку 7 березня перший лижний батальйон сибіряків, кулеметна рота старшого лейтенанта Зуєва разом з партизанами, які приєднались до військових підрозділів в Хінельському лісі, раптово атакували Івот. Гітлерівці і поліцаї, що знаходились в селі відійшли в бік села Погребки.
Населення Івота, як і інші села з великою радістю, хлібом-сіллю зустрічали своїх визволителів. Стомлених бійців і командирів івотчани запрошували до себе додому, пригощали чим могли. Фашисти оговталися після раптового удару наших військ і почали стягували до звільнених населених пунктів танки і артилерію. 8 та 9 березня радянські бійці і партизани готувалися до оборони. Населення допомагало їм.
Вранці, 10 березня, по селу почали бити ворожі гармати. П’ять годин продовжувався жорстокий бій. Відстоюючи кожен дім, кожну вулицю, вони виявляли чудеса героїзму. Земля кипіла від розривів снарядів.
В цей день в селі Івот вбито та заживо згоріло 392 мирних жителів – чоловіки, жінки, діти, десятки полонених радянських воїнів. Вогнем знищено всі господарські будівлі, 182 будинки жителів села.
11 березня по безлюдним вулицям пішли поліцаї. Вони стукали прикладами в двері уцілілих будинків і кричали: “ Ану, виходь, ховати родичів!”
Ховали прямо у дворах і на вулицях – у сімейних і братських могилах. Довбали ще мерзлу землю, розгрібали попелище, збирали останки... Крику і сліз майже не було. Ненависть і жага помсти пекли серця...
10 березня 2018 року в с.Івот відбувся мітинг реквієм до 75-річчя Івотській трагедії за участю представників Шосткинської районної державної адміністрації, районної ради,
Після мітингу була проведена панахида по загиблим.
